Я неодноразово проходила консультації у Едуарда Олександровича. 

То з мовою була потреба працювати, з кашею у роті, то особисті трагедії у коханні вимагали нарешті вийти з кола, з набридлого циклу, а потім вже сімейні накали потребували пожежника, поки не розгорілось вщент – тут вже ходили разом з чоловіком.

Кожен раз консультації мали особливий характер, кожен раз був якийсь креатив і нестандарт, який часто збивав мене з пантелику, але діяв. Мені було важко, але і змін вже хотілося. І я тільки можу здогадуватися, наскільки сильний поштовх до зросту і становлення моєї особистості дали ті зустрічі, адже бачу, що дали немало, але відчуваю, що таки набагато більше, ніж я здатна осягнути розумом.

Результат: внутрішня легкість, злагода, мир з собою, формування власного світу внаслідок перебирання гвинтиків на наявність чужих, не підходящих, застарілих, зайвих… І після такого прибирання випливає на світ потрібне, просторе, рідне, ресурсне з чим радісно і зрозуміло жити.

Не буду тільки єлей розливати – роботи ще багато, адже за одним знятим зажимом ховається інший, і так як капустка, хоча кожен раз віриться, що оце тільки змінити – і все, щастя є. Але щастя це дійсно труд, особливо душевний, і дослідницьким шляхом виявляється, що щастя – це насправді дієслово, процес. Але вже, принаймні, є фундамент, психологічна опора, стоячи на якій можна змінюватись далі. І я прямо собі заздрю, що цей фундамент формувала зі спеціалістом такої якості, як Едуард Олександрович. І чим далі я поглиблююсь в психологію, навчаюсь їй, все розширюю коло знайомств і викладачів, у порівнянні цінність Едуарда Олександровича стає ще більш наявною.